На початкових етапах президентської кампанії між сенатором від штату Нью-Йорк Хілларі Клінтон та сенатором від штату Іллінойс Бараком Обамою точилася запекла внутрішньопартійна боротьба за право бути висунутим як єдиному кандидату від демократів. На праймеріз Хілларі обійшла Барака одразу в кількох штатах – Огайо, Род-Айленді, Пенсільванії, Техасі. Місіс Хілларі мала в своєму політичному арсеналі підтримку в 18 мільйонів голосів. І це був її вагомий аргумент. Проте улюблений інструмент американської електоральної інженерії – рейтинги й опитування - дуже швидко виявили, що в очах потенційного виборця дружина 42-го президента США є занадто заангажованою персоною із світу великого капіталу та великої політики. Публічно на адресу Хілларі Клінтон лунали звинувачення в непотизмі. У США для потенційного кандидата на президентську посаду звинувачення в родинній клановості є неприйнятним. Що, зрештою, і підтвердилося позавчора: Хілларі Клінтон закликала своїх прихильників проголосувати на з’їзді за Барака Обаму як за єдиного кандидата від демократів. Весь світ облетіла ключова фраза із звернення Хілларі Клінтон до делегатів з’їзду: «Немає значення, чи за мене ви голосували, чи за Барака, наразі головне для всіх нас об’єднатися в єдину партію з єдиною метою».

фото: ЕРА

Білл Клінтон вірить в американську мрію і в Барака Обаму

Естафету від Хілларі перейняв Білл Клінтон. З-поміж американських політиків і журналістів безперестанку точаться розмови про те, що Барак Обама недолюблює колишнього президента США, а той, у свою чергу, вважає, що Обома не готовий до президентської посади, надто до керівництва зовнішньою та безпековою політикою США. У переддень виступу Білла Клінтона на з’їзді газета Washington Post опублікувала цілу статтю щодо проблем порозуміння між двома політиками. Популярним стало цитування відповіді містера Клінтона на пряме питання про те, чи готовий Барак Обама виконувати роль і функції президента. Мовляв, екс-президент дав двозначну відповідь: ніхто цілком до такого не готовий, а отже, Обама не виняток. Зрештою, все це кулуарне шумовиння було приглушено вчорашньою промовою Білла Клінтона на з’їзді демократів. 42-ий президент США публічно заявив, що Барак Обама готовий до того, аби стати 44-им американським президентом.

фото: ЕРА

Клінтон у своїй промові оперував такими символічними для американців поняттями, як «американська мрія» та «світове лідерство Америки», які мають бути відроджені та оновлені наступним президентом США. Він звертався до економічної конкретики, щоб підкреслити сильну сторону Обами – його компетенцію в економічних питаннях: «Середній клас та американці з найнижчими доходами страждають від зниження рівня доходів, втрати робочих місць, бідності та економічної нерівності, яка зростає…від системи охорони здоров’я, яка просто зникає на очах, а також від занадто великого стрибка в цінах на їжу, комунальні послуги та бензин». Білл Клінтон, звісно, не змарнував можливості публічно покритикувати республіканців і зазначив, що обрання на посаду президента Джона Маккейна призведе до подальшого збагачення найзаможніших верст населення за рахунок зменшення податкового тиску, що, у свою чергу, збільшуватиме бюджетний дефіцит. А в світі на США за правління республіканців чекає мало не ізоляція. Девід Діоген, старший політичний аналітик CNN, зазначив, що виступ Клінтона був найважливішим і найефектнішим з усіх, які він робив з того часу, як залишив Білий Дім.

Зовнішня політика та політика безпеки: слабкі сторони Обами, сильні - Маккейна

Таким чином, подружжя Клінтонів зробило той максимум, який від них вимагався в ім’я партійної єдності й перемоги на президентських виборах 4 листопада цього року. Щоправда, американська преса настійливо пише про те, що місіс і містер Клінтони вкрай критично дивляться на президентські перспективи Обами. Перший в історії США чорношкірий кандидат на президентську посаду Барак Обама, компетентний у справах економіки та соціального захисту населення, дуже слабко знається на питаннях зовнішньої політики. І в світлі загострення глобального геостратегічного протистояння, стимульованого Росією, перспектива мати вкрай м’якого та ліберального в питаннях застосування сили президента має просто лякати Америку. Варто зазначити, що Обама на противагу Маккейну виступає за негайне виведення американських військ з Іраку.

фото: ЕРА

Боротьба з тероризмом, перешкоджання розповсюдженню ядерної зброї та виведення військ з Іраку - ось три ключових пріоритети політики безпеки, яку пропонує здійснювати Барак Обама. Натомість Маккейн трьома пріоритетами свого варіанту політики безпеки називає зменшення залежності США від імпорту енергоносіїв, боротьбу з тероризмом (без цього пункту взагалі не можливо уявити собі програму кандидата в президенти США від будь-якої партії) та створення Ліги демократій. Останнє є таким собі зовнішньополітичним ноу-хау республіканців. У програмі Маккейна Ліга демократій розглядається як альтернатива Ради безпеки ООН, прийняття важливих рішень якою часто блокується «автократичними режимами». Це є прозорий натяк на Росію і Китай, а в світлі останніх подій на Кавказі видається – у першу чергу на Росію. Далі, ще цікавіше. За своїм можливим значенням заснування Ліги демократій порівнюється із заснуванням свого часу НАТО. У програмі Маккейна навіть згадуються Україна та Грузія в контексті того, що Ліга демократій могла б бути покликана допомагати молодим демократія вистояти й зміцнитися. У назві маккейнівського геополітичного проекту є певна алюзію на Лігу націй, проект, який проіснувавши два десятиліття після І Світової війни, безславно провалився.

фото: ЕРА

Взагалі, американські президенти традиційно спеціалізуються на таких амбітних пропозиціях, але поки що жодна з них не була успішно втілена в життя. НАТО ж є проектом із іншої сфери та іншого призначення. Таким чином, той варіант зовнішньої політики та політики безпеки, який пропонує республіканець Маккейн, є значно суголоснішим із геополітичними реаліями поточної міжнародної кон’юнктури. У той час, як кораблі НАТО та Чорноморського флоту маневрують у Чорному морі, американське суспільство, очевидно, має замислюватися над тим, чого повинна прагнути Америка в новому столітті: однополярності, світової гегемонії, рішучого вступу в протистояння з все агресивнішою в своїх зовнішньополітичних діях нафтово-газовою Російською квазі-імперією чи ізоляції та поліполярності? Виборча програма Маккейна в частині зовнішньої і безпекової політики видається адекватною і жорсткою відповіддю і навіть викликом Росії. А програма Обами переконливо б звучала десь на початку 90-х, але аж ніяк не в році 2008. Програма Маккейна засвідчує ще раз, що республіканці готові до посилення й поглиблення геополітичного протистояння США і Росії. Для цього вони озброюються новими політичними ініціативами та не вагаються майже прямо вказувати Росії на її сьогоднішню антидемократичність. Отже, з приходом до влади Маккейна можна буде очікувати нових фаз протистояння аж до Холодної війни-2. З іншого боку, Америка втомилася від безкінечної, кровопролитної, безглуздої війни в Іраку, середній клас і найбідніші верстви незадоволені податковими привілеями найбагатшим, які республіканець Маккейн неодмінно збереже. Америку лихоманять її численні соціально-економічні проблеми, і це, звісно, серйозне вплине на вибір американців. Барак Обама асоціюється з бажаним зовнішньополітичним спокоєм і вмиротворенням, з відмовою від жорстких, силових дій.

Після військової ескалації грузино-російського конфлікту CCN спільно з Opinion Research Corporation провели репрезентативне опитування серед американських виборців, за результатами якого аж 78 % дорослих американців впевнені, що Джон Маккейн може справитися із завданнями головнокомандуючого й лідера нації, зокрема й з викликами національній безпеці, а в те, що з такими завданнями може справитися Обама, вірять 58 % виборців. Для підсилення позицій Обами в царині зовнішньої політики й політики безпеки на з’їзді в Денвері в якості кандидата на посаду віце-президента було затверджено сенатора Джоу Байдена, вкрай досвідченого політика, голову комітету Сенату з міжнародних відносин. Він і має переконати тих американських виборців, які ще не визначилися, що Барак Обама матиме сильну команду професіоналів, які компенсують його недосвідченість у питаннях політики безпеки й оборони.

Замість висновку

Наступного тижня проходитиме з’їзд Республіканської партії США, можна не сумніватися, що за бучністю та драматичністю він не поступатиметься з’їзду демократів. З’їзд республіканців офіційно має затвердити кандидатуру Джона Маккейна. У ключовий момент виборчих перегонів демократи зуміли об’єдналися й підкреслити публічно відданість своїм ідеалам і цінностям понад будь-які персональні амбіції. У сучасній політиці, як в українській, так і в будь-якій іншій, взагалі-то відчувається жаский брак ідеалів і цінностей. І найменша, хай навіть театралізована й вправно зрежисована демонстрація вірності чомусь невагомому, але основоположному просто-таки радує око.