«Я Мэрлин, Мэрлин.
Я героиня
самоубийства и героина»
(Андрій Вознесенський)
Минуло 46 років після її смерті, а вона залишається так само живою, близькою і сучасною. Феномен живучості ММ не можуть осягнути донині. Проте, вона продовжує хвилювати серця. І жоден з модних рейтингів секс-красунь не обходиться без її присутності в першій п'ятірці, а деякі таблоїди і донині вважають за честь опублікувати на обкладинці її фото півстолітньої давності.
Украдене серце
Багато хто вважає, що секрет привабливості Мерілін криється зовсім навіть не в її порочно-ангельській зовнішності. Адже канони краси змінювалися, а Монро не переставала бути предметом мріянь чоловіків. Справа тут в іншому. У вічній надломленості, трагізмі її життя і смерті, вразливості. Її хотілося захищати, оберігати. За її образами легковажних красунь стояла справжня життєва драма і уважний глядач відчував це. Попри зовнішню життєрадісну оболонку, в її очах було стільки печалі і самоти.
Одна з маловідомих фото актриси, зроблена її другом Семом Шо. Фото: ЕРА
Дитинство подарувало маленькій Нормі Джин важкі життєві уроки: вбогість, істерики матери психопатки, зґвалтування вітчимом і відчуття самоти й туги, що не залишає ні на хвилину. Вона була просто виткана з комплексів. Пізніше один із близьких їй критиків напише: «Не бути коханою в 25 років, чи 35, чи в 45 терпимо, якщо тебе любили в 5 років. Сказати, що Мерілін обійшли ніжністю в дитинстві — означає сказати дуже мало».
Біг з перешкодами
Мерілін ретельно приховувала свої проблеми і боролася з ними. І дещо їй дуже навіть вдавалося. Зокрема, вона самостійно за три роки позбавилася заїкання. Це надихнуло дівчину, і вона з новою силою почала створювати себе. Вдень Норма працювала на заводі, а вечорами відвідувала «Школу шарму». У вільний час вона до нестями дивилася кінофільми. Копіювала рухи акторів, повторювала танцювальні па, кружлялася будинком на високих підборах. Усі ці викрутаси не були для неї розвагою, натомість серйозними тренуваннями, після яких вона ледве доповзала до ліжка. А рецепт струнких ніжок від ММ витримає не кожна панночка, навіть якщо дуже піклується про свою зовнішність: кожного ранку і кожного вечора по півгодини тримати їх біля стіни піднятими. Норма хотіла, щоб її помітили, і вона добилася свого. 
19-річна крихітка Мерилін, 1945 рік. Фото: ЕРА
Свій перший акторський річний контракт з кіностудією 20 Century Fox Film Норма Джина уклала коли їй виповнилося 20 років. Тоді ж вона завела псевдонім Мерілін Монро. Її почали навчати акторській майстерності, співу, танцям, але не поспішали знімати в кіно. Свою першу маленьку роль вона отримала тільки за два роки, 1948-го. Далі були ще чотири роки наполегливої праці і велика кількість маленьких ролей. І лише 1952-го Монро почала грати головні ролі, практично відразу ставши найпопулярнішою кінозіркою Америки. До її смерті залишалося десять років.
Не можна прикинутися вільною Кар'єра її була надзвичайно сліпучою і короткою. У ставленні до Мерілін серйозних критиків і режисерів завжди залишався відтінок сумніву. Звісно ж, це пов'язано з фільмами, в яких вона знімалася: суцільні комедії та мюзикли. І ролі відповідні – легковажні пустоголові кокетки. Гарна молода актриса сподобалася публіці. Сама ж вона з гіркотою говорила: «Свою кар'єру я почала як дурнувата курва-білявка. І так само закінчу...» Навіть зараз, за роки, дехто намагається представити її бездумною красунею, хоча очевидно, що будь вона бездарною актрисулькою, не змогла б хвилювати своєю появою на екрані глядачів, які народилися за багато літ після її смерті. Їй бажалося серйозний ролей, проте режисери насамперед бачили секс-символ, ніхто і не намагався побачити в ній актрису. Страшенно шкода, що репертуар картин з її участю не сяє різноманітністю образів. Про це можна судити навіть за назвах картин, у яких вона знімалася: «Любовне гніздечко», «Давай одружимося», «Ми не одружені», «Можна входити без стуку», «Джентльмени віддають перевагу блондинкам», «Як вийти заміж за мільйонера». Гра в хованки Перший раз шістнадцятилітню Норму Джина насильно видали заміж за сусіда однієї з її прийомних матерів. Як не дивно, шлюб склався доволі вдало. Особливо, якщо порівнювати його з подальшими. «Це була дружба з сексуальною добавкою», – напише потім Мерілін у своїх спогадах. Наступними чоловіками Мерілін стали знаменитий бейсболіст Джо Ді Маджіо, (який впродовж двох десятиліть після її смерті завалював її могилу квітами) і знаменитий драматург Артур Міллер (який у відповідь на звістку про трагічну загибель колишньої дружини, сказав, що такої не знає). Говорять, що був ще четвертий чоловік, журналіст і кінопродюсер Роберт Слетцер, який згодом став біографом Мерілін, але в цьому випадку нічого напевно не відомо. Серед її коханців називали Іва Монтана і Френка Сінатру. Ніхто з її чоловіків не зміг сховати її від самої себе, поділитися силою, захистити. Достеменно відомо лише одне: 5 серпня 1962 року лікар-криміналіст непохитною рукою вивів у своєму рапорті таке: «Жінка, тридцяти шести років, зріст 162 см, об'єм стегон 96 см, об'єм талії 57 см, об'єм грудей 96 см, шатенка, фарбована під блондинку, померла від смертельної дози снодійного». Чому, як, навіщо... Навряд чи ми коли-небудь дізнаємося правду. «невыносимо самоубийство, І далі… «Я баба слабая. Я разве слажу? (Андрій Вознесенський, «Монолог Мэрлин Монро») 
На сторінках Playboy, 1953 рік. Фото: ЕРА
Але й у цих ролях Монро максимально проявила себе. Неспроста ж режисер Лі Страсберг, на курсах якого вона вчилася, вважав її кращою своєю ученицею. Проте, довести продюсерам, що вона щось більше, ніж просто «красуня Мерілін» Монро так і не вдалося. Марність спроб підтвердити свою компетентність могло б якоюсь мірою компенсувати влаштоване особисте життя («Кар'єра — чудова річ, але вона нікого не може зігріти в холодну ніч»), але й там було не все гаразд.
У вічній гонитві за недоотриманою в дитинстві любов'ю, Монро колекціонувала чоловіків і коханців. Але жоден союз не приніс їй бажаного щастя. У своєму ставленні до «чоловіка» як визначення актриса була взагалі категорична: «Чоловік – це людина, яка завжди забуває твій день народження і ніколи не мине випадку назвати твій вік». Вона знала, про що говорила, чоловіків у неї було багато. 
Шлюб із Джеймсом Догерті був для Мерилін «дружбою із сексуальною добавкою». Фото: ЕРА
Мерілін пішла молодою і прекрасною для того, щоб назавжди залишитися міфом. Жінкою-загадкою, яку не вдалося зрозуміти нікому. Ті причини її смерті, які були озвучені за всі ці роки після її смерті, настільки суперечливі (самогубство, вбивство, політичні інтриги та ще багато всього), що важко зрозуміти, що ж згубило її насправді. 
Дотепер Мерилін Монро залишаєтиься для багатьох привабливим жіночим образом. Фото: ЕРА 
Мерилін Монро очима Енді Ворхола. Фото: ЕРА
но жить гораздо
невыносимей!»
уж лучше –
сразу!»
Володимир Чистилін, Харків, спеціально для «ПіК України»
Онтологія зради
Красиве було гасло «Не зрадь Майдан». Але цікаво, хтось ще пам'ятає, що нинішні «регіонали» Геннадій Кернес і Інна Богословська виступали зі сцени харківського «помаранчевого» Майдану, а нинішні соратники Президента - глава РНБО Раїса Богатирьова і її перший заступник Степан Гавриш у цей момент з біло-блакитними шарфами проголошували сепаратистські гасла.
Артур Фредекінд
Серп і молот – страх і голод
Тоді в село прийшов національний розбрат, якого Бог не бачив. Всі розповідали жахи один про одного, тільки про росіян говорили тихо й шанобливо. Їх боялися – як Сталіна. Проте обидва росіянина – двоє братів, померли з голоду. Євреїв вимерла половина. Українці – всі. Німці – на чверть.
Віталій Портников
Клінтони назавжди?
Інформація про можливе призначення Хіларі Клінтон державним секретарем США може викликати здивування у тих, хто стежив за передвиборчою боротьбою. Клінтон і Обама були, мабуть, найбільш непримиренними суперниками, ніж Барак Обама і Джон Маккейн, і багато спостерігачів резонно зауважували, що прихильники Хіларі можуть і не підтримати Барака на виборах.
Куди ведемося
На засіданні РНБО сьогодні президент "пройшовся" по політикам, які ще не підтримали його позицію по Голодомору. Мовляв, це злочин, є злочинці і позиція має бути тут однозначною - засуджувальною. Увечері Віктор Ющенко піде слухати ораторію "Скорбна мати" на слова Тичини. Парадокс полягає у тому, що рівно 75 років тому, у розпал Голодомору Тичина опублікував вірш "Партія веде".
