Про це говорять не тільки аналітики і мешканці Кавказу. Російське МЗС заявило, що після минулотижневого насилля сепаратистська республіка близька до «широкомасштабного воєнного конфлікту» з Грузією. У ніч з 1 на 2 серпня сталася перестрілка між околицею Цхінвалі і прикордонним грузинським селом, у результаті якої загинули шестеро осіб, більше 20 з обох боків зазнали поранень. Багато будинків Цхінвалі були пошкоджені. Грузія і Південна Осетія перекладають вину за обстріл один на одного. Тбілісі заявляє, що грузинські військові змушені були завдати пострілів у відповідь на напад з боку Цхінвалі. Власті невизнаної республіки, а також російські миротворці стверджують, що перші кулі полетіли з грузинського боку.

Ознак того, що сторони готові будуть дійти компромісу і не допустити війни, немає. Тон мовлення обох сторін, а також Москви, яка підтримує сепаратистів, стає все більш ворожим. Президент Південної Осетії Едуард Кокойти заявив, що військовики республіки не зупиняться перед більш інтенсивними воєнним діями. «Наша відповідь на ці агресивні дії Тбілісі буде дуже жорсткою і дуже чутливою для Грузії», - заявив він, зазначивши, що його військовим «є чим дістати грузинські міста». Також за його словами, Цхінвалі буде готовий оголосити мобілізацію по усьому Північному Кавказу на війну проти Грузії. Зі свого боку, спікер грузинського парламенту Давид Бакрадзе назвав обстріл грузинських поліцейських терористичним актом.

З огляду на тональність обопільних звинувачень, від запланованої на 7 серпня зустрічі представників Грузії і Південної Осетії не варто очікувати великого прориву. Однак обидві сторони повинні розуміти, що у разі, якщо напруга наростатиме, ескалації конфлікту не уникнути. Війни точаться в кабінетах, але гинуть від них звичайні люди. Тому у переговорах між сторонами на перший план повинно виступити благополуччя людей і їхні життя, політика має відступити. Організована владою Південної Осетії евакуація усіх охочих у Північну Осетію, через кордон з Росією, може бути не стільки підготовкою до війни, скільки показовим актом, розрахованим на світову публіку. Два останні автобуси пішли порожніми через відсутність охочих, усього ж виїхали 1,1 тис. людей.

У разі початку воєнних дій між Південною Осетією і Грузією може розгорітися масштабна війна, яка вийде за межі республіки. Ще один сепаратистський регіон Грузії, Абхазія, заявив, що прийде на допомогу Цхінвалі. Між двома сепаратистськими республіками діє угода, яка передбачає взаємний захист. Зі свого боку Росія також заявила, що у випадку військових дій не залишатиметься осторонь конфлікту. «Якщо події розвиватимуться за найпохмурішим силовим сценарієм, Росія не може дозволити собі залишатися байдужою, враховуючи те, що в Південній Осетії, зокрема - в зоні конфлікту, проживають громадяни РФ», - йдеться у заяві російського МЗС.
Україна неодноразово заявляла про те, що готова виступити в ролі посередника між Тбілісі й сепаратистськими республіками. Але в цей конфлікт Київ може виявитися втягнутим іншим шляхом. Едуард Кокойти звинуватив Україну у постачанні грузинським військовим 40 снайперських гвинтівок. Окрім цього, за словами міністра внутрішніх справ республіки Микеіла Міндзаєва, військові, які обстрілювали Цхінвалі, проходили навчання в Україні. Український уряд не відкинув факту продажу, але вустами міністра оборони Юрія Єханурова заявив, що всі продажі відбуваються у відповідності до міжнародного законодавства. «Якщо українську зброю хтось купує, то це означає, що вона користується попитом у світі. Ми маємо багато надлишкової зброї і намагаємося її продавати, але лише в ті країни, щодо яких немає міжнародного ембарго на торгівлю зброєю», - заявив міністр. МЗС України поставило під сумнів потрібність російських миротворців у зоні конфлікту. «Такий розвиток подій свідчить про неефективність миротворчого механізму, який діє в даному регіоні», - сказав речник МЗС.

Російських миротворців неодноразово звинувачували у підтримці сепаратистів, у тому числі в наданні їм зброї. Однак для усунення їх з регіону і заміну на міжнародний контингент зусиль самої України не достатньо. Питання про це має бути поставлене більш сильними гравцями, передовсім США, ЄС і ОБСЄ.