Червоноград. Місце, де володарювали литовські магнати, польські шляхтичі, де і був побудований найкрасивіший замок-палац Поділля. Сьогодні цієї місцини немає на жодній карті України, але той, хто тут побував, уже не зможе її забути. Нагадуванням про зникле місто слугують дві могутні вежі, залишки палацових стін (XVII ст.) та руїни католицького костелу Вознесіння Діви (XVIII ст.), що мовчки сховані між селами Нирків та Нагоряни Тернопільської області. Найкраще познайомитися з Червоноградом буде на під’їзді до Ниркова, де з висоти навколишніх пагорбів, вивищуючись у центрі величного «кратеру», в оточенні колишнього русла річки Джурин, фортеця постає справді наче на долоні. Протягом свого існування замок-палац відносився до найгарніших польських садиб.

Дивні замкові сусіди.

Непідвладні часу могутні білі вежі.

Залишки Вознесенского костелу.

Назва Червоноград пов’язана зі специфікою місцевого ґрунту, який завдяки вмісту елементів заліза має характерне червоне забарвлення. Польсько-українське протистояння, світові війни ХХ століття принесли руйнації цьому дивовижному місцю, до того ж частина руїн замку була розібрана для будівництва свинарника. Тоді Червоноград перестав існувати.

Поросла травою, вкрита тріщинами одна з веж замку.

Сьогодні ці архітектурні шедеври ніяк не охороняються, не відновлюються і взагалі перебувають у занедбаному стані. Але незважаючи на це, костел яскраво передає атмосферу свого часу. Над арками досі збереглися фрагменти розпису, а дірки, що проглядаються в підлозі, відкривають панораму темних склепінчастих підземних приміщень, які безмовно зберігають свої таємниці. Руїни палацу пробуджують уяву і дають простір для польоту фантазії про події, що вони пережили.

Внутрішній вигляд костелу.

Колишній двір давнього величного замку зовсім не спорожнілий. Біля підніжжя руїн розташувався дитячий табір «Ромашка», що надає особливого колориту тутешній місцевості. З невідомих причин гойдалки в таборі прикуті одна до одної ланцюгами, а стіни табірних корпусів прикрашають не так легко впізнавані герої радянських часів (Чебурашка, Гагарін, піонер та ін.). Навколо чути безтурботні голоси дітей, що граються під звуки недитячих українських пісень.

За п’ятсот метрів від замку розташований найбільший рівнинний водоспад України – 16 м висоти, штучно створений біля ста років тому. Пінисті бурхливі каскади водограю захоплюють та заманюють. Багато хто навіть встигає поринути в його прохолодні обійми, не дивлячись на сумнівну чистоту води.

Джуринський рівнинний водограй.

Колись це місце було маловідомим і зовсім не популярним. Сьогодні ж організовані екскурсії, мандрівни-ки та поціновувачі історичних місць, а також бажаючі відпочити на живописних берегах річки Джурин постійно вирушають сюди. Відвідувачі не забувають залишити після себе сміття, кількість якого незабаром конкуруватиме з місцевими визначними місцями. І лише в атмосфері туманного ранку, в оточенні лісів та пагорбів можна по-справжньому насолодитися первинною красою Червонограду, який ніби продовжує жити в своєму часі.

Руїни Червонограду туманного світанку.

Самостійно відшукати це зникле місто не так легко. Найзручніший варіант – доїхати потягом Київ-Чернівці до смт Товсте, а звідти на маршрутному автобусі в бік Заліщиків до розвилки на Нирків і далі пішки понад п’ять кілометрів полем. Також можна скористатися допомогою попутних автівок. Або однойменним потягом дістатися Заліщиків, звідки двічі на день ходить автобус до села Нирків. Там з гори неподалік села Хрещатик можна побачити дивовижну панораму Заліщиків в обіймах річки Дністер.

Заліщики в обіймах Дністра.

фото: Ольга Даниленко