
«ПіК України» попросив експертів прокоментувати ситуацію, яка нині склалася на валютному ринку.
Олексій Плотніков, народний депутат України, Партія регіонів: 
– Я вважаю, що нинішнє підвищення курсу долара в київських обмінниках пов’язано зі спекулятивними коливаннями. Наразі не бачу якихось тенденцій для того, щоб курс нашої національної валюти суттєво впав. Дійсно, динаміка падіння продовжуватиметься. До кінця року курс, можливо, буде дорівнювати і 5,0 грн. за $1 на міжбанківському ринку. Говорячи про те, що відбувається на міжбанківській валютній біржі, то криза – кризою, але не такі ми вже інтегровані в світові процеси, і в кризу, яка зараз торкнулася акцій українських підприємств. Це все на курс не впливатиме тому, що є золотовалютні резерви. Національний банк робитиме все можливе, аби втримувати курс у тому коридорі, який визначив. Хоча, дійсно, якби не було кризи в Україні, чи там у сусідній державі, то, безперечно, не було б такого коливання курсу. Це я визнаю. Безперечно, внутрішні фактори домінують при визначенні ціни на українські гроші. Політичні не впливатимуть. Тому, що ми не є розвиненою ринковою країною. Мова іде про економічні фактори. З України іде відтік капіталу, навіть при тому, що у нас не розвинена ПФТС. Індекс там впав досить жахливо.
Я допускаю, що в наступному році може статися таке, що гривня впаде. Але якщо механізми ціноутворення курсу залишаться без змін, я не думаю, що гривня впаде набагато. 5,0-5,10 – це в найгіршому випадку. Враховуючи внутрішні і зовнішні чинники, прогнозувати на рік вперед курс української валюти щодо євро чи долара вважаю некоректним.
Ксенія Ляпіна, народний депутат України, НУНС: 
- Потрібно довіряти експертам, які казали, що не потрібно переводити заощадження на інші валюти. Тому що більшість громадян не мають мільйонів. Якщо уже тримаєте в доларах, то і надалі тримайте у цій валюті. Це ж не зміни номінального курсу, який встановлює Нацбанк. Тут (на ринку обміну валют. – «ПіК України») дійсно попит народжує пропозицію. Ми розуміємо, що будь-які політичні події так чи інакше впливають на очікування громадян. Наразі ці коливання не настільки глобальні. Вони можливі будуть навесні. Але знову ж таки в напрямку укріплення гривні. Все залежатиме від потужності нашої економічної політики, успішності на зовнішніх ринках, успішності переговорів про зону вільної торгівлі тощо. Я не виключаю, що наступного року гривня знову укріпиться.
Прогнози про суттєве послаблення гривні у 2009 році не є надійними. Коли на зовнішніх фінансових ринках ми мали стабільну ситуацію, значно легше було прогнозувати. Сьогодні маємо розвиток фінансової кризи в різних її варіаціях. В основному вона припадає на фінансові ринки, збанкрутіння компаній тощо. Ми бачимо, що одна за одною падають фондові біржі. З високою вірогідністю прогнозую, що й у долара будуть не безхмарні часи.
Обидва фактори, і зовнішній, і внутрішній, впливові. Ми ще не настільки інтегровані у світові фінансові ринки, щоб на нас 100% впливав тільки зовнішній напрямок. Але і не зважати на нього також не можна. Так чи інакше у нас є фондові інструменти, а наші компанії беруть участь на великих фондових площадках: Лондонській, Варшавській біржах.
Але долар не єдине мірило. І євро зараз переживає складні часи. Нині не брала на себе сміливість робити прогнози того, що гривня настільки вже ослабне відносно також не дуже сильного долара.

Володимир Чистилін, Харків, спеціально для «ПіК України»
Онтологія зради
Красиве було гасло «Не зрадь Майдан». Але цікаво, хтось ще пам'ятає, що нинішні «регіонали» Геннадій Кернес і Інна Богословська виступали зі сцени харківського «помаранчевого» Майдану, а нинішні соратники Президента - глава РНБО Раїса Богатирьова і її перший заступник Степан Гавриш у цей момент з біло-блакитними шарфами проголошували сепаратистські гасла.
Артур Фредекінд
Серп і молот – страх і голод
Тоді в село прийшов національний розбрат, якого Бог не бачив. Всі розповідали жахи один про одного, тільки про росіян говорили тихо й шанобливо. Їх боялися – як Сталіна. Проте обидва росіянина – двоє братів, померли з голоду. Євреїв вимерла половина. Українці – всі. Німці – на чверть.


