АВТОРСЬКА КОЛОНКА
Танці на сльозах

22 вересня 2008, 10:20
Наталка Позняк-Хоменко, спеціально для «ПіК України»
На шоу «Танцюю для тебе» ніхто нікого пристрілювати не буде в прямому сенсі. Однак образно саме це відбуватиметься з учасниками шоу, які вибуватимуть, адже для більшості з них участь у проекті – останній шанс допомогти ближньому.
21 вересня на каналі «1+1» стартувало нове танцювальне шоу «Танцюю для тебе». Після оглушливого успіху трьох сезонів «Танців з зірками» сподіватися, що канал відмовиться від експлуатації такої благодатної теми просто не випадало. Тому всі з нетерпінням чекали на продовження. Тим більше, що в ефірі промайнув натяк на те, що продовження таки буде. Але яким воно буде – це залишалося таємницею.
І ось – карти розкриті. Цього разу продюсери програми зробили ставку на безпрограшний варіант – на сентиментальність і милосердя, які в наш час тільки й рятують душу у світі безпросвітного цинізму і розрахунку. Учасниками шоу тепер стали не просто зірки естради чи театру, яких ми любимо і вболіваємо, але для яких умовна поразка в шоу нічого, крім враженого самолюбства, по-суті, не означала, а прості люди, які вийшли на паркет із єдиною метою: допомогти своїм рідним у здійсненні їхньої заповітної мрії. А мрії в кожного не прості із розряду відпустки на Канарах чи білого лімузину під під’їздом. Андрій Матвієнко шукає гроші на операцію для своєї похресниці, яка катастрофічно втрачає зір, Олександр Гладун хоче допомогти дівчинці, яка, рятуючи свою сестричку із пожежі, страшенно обгоріла сама (до речі, сестричка таки задихнулася, а вона сама залишилася сиротою), Марат Нудель прагне втілити мрію своєї тітки Рівілі допомогти дітям, хворим на лейкоз. У кожного героя – своя історія, від якої сльози навертаються на очі, а рука мимоволі тягнеться до мобільного, щоб набрати номер і голосувати, голосувати, голосувати…
Одного тільки не врахували організатори шоу. А, може, підраховуючи прибутки від отриманих СМС та реклами, яка, враховуючи обмеження по часу через прямий ефір, буде у цій безперечно найрейтинговішій програмі справді на вагу золота, навіть не замислилися над цим. Протягом восьми тижнів ми будемо спостерігати не лише як крок за кроком один із учасників наближатиметься до здійснення найзаповітнішої мрії близької йому людини, але й за тим, як тиждень за тижнем лускатимуть, як мильні бульбашки, мрії інших семи учасників. Адже скільки б СМС ми не прислали б за того чи іншого учасника, усі вони підуть у залік організаторів шоу. А переможець має бути лише один.
У 30-х роках, у часи «великої депресії», в Америці був організований танцювальний марафон, у якому парі-переможцю було обіцяно велику суму. Більше місяця вся Америка стежила за тупцюванням виснажених пар на паркеті і за тим, як одного за одним непритомних учасників виносили геть. Що з ними сталося більше нікого не цікавило – Америка любить тільки переможців. Пізніше, у 1969 році, цей сюжет ліг в основу відомого фільму Сінді Поллака «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?».
На шоу «Танцюю для тебе» ніхто нікого пристрілювати не буде в прямому сенсі. Однак образно саме це відбуватиметься з учасниками шоу, які вибуватимуть, адже для більшості з них участь у проекті – останній шанс допомогти ближньому.
Нам же лишається сподіватися, що їхні партнери – зірки естради та спорту, які на початку програми клялися «зробити все, що в їхніх силах, для здійснення мрії», - справді дотримають слова і після вибуття з шоу застосують всі свої можливості (які дещо більші, ніж у «пересічного українця») для реалізації задуманого. Інакше гріш ціна і таким клятвам, і таким шоу.
І ось – карти розкриті. Цього разу продюсери програми зробили ставку на безпрограшний варіант – на сентиментальність і милосердя, які в наш час тільки й рятують душу у світі безпросвітного цинізму і розрахунку. Учасниками шоу тепер стали не просто зірки естради чи театру, яких ми любимо і вболіваємо, але для яких умовна поразка в шоу нічого, крім враженого самолюбства, по-суті, не означала, а прості люди, які вийшли на паркет із єдиною метою: допомогти своїм рідним у здійсненні їхньої заповітної мрії. А мрії в кожного не прості із розряду відпустки на Канарах чи білого лімузину під під’їздом. Андрій Матвієнко шукає гроші на операцію для своєї похресниці, яка катастрофічно втрачає зір, Олександр Гладун хоче допомогти дівчинці, яка, рятуючи свою сестричку із пожежі, страшенно обгоріла сама (до речі, сестричка таки задихнулася, а вона сама залишилася сиротою), Марат Нудель прагне втілити мрію своєї тітки Рівілі допомогти дітям, хворим на лейкоз. У кожного героя – своя історія, від якої сльози навертаються на очі, а рука мимоволі тягнеться до мобільного, щоб набрати номер і голосувати, голосувати, голосувати…
Одного тільки не врахували організатори шоу. А, може, підраховуючи прибутки від отриманих СМС та реклами, яка, враховуючи обмеження по часу через прямий ефір, буде у цій безперечно найрейтинговішій програмі справді на вагу золота, навіть не замислилися над цим. Протягом восьми тижнів ми будемо спостерігати не лише як крок за кроком один із учасників наближатиметься до здійснення найзаповітнішої мрії близької йому людини, але й за тим, як тиждень за тижнем лускатимуть, як мильні бульбашки, мрії інших семи учасників. Адже скільки б СМС ми не прислали б за того чи іншого учасника, усі вони підуть у залік організаторів шоу. А переможець має бути лише один.
У 30-х роках, у часи «великої депресії», в Америці був організований танцювальний марафон, у якому парі-переможцю було обіцяно велику суму. Більше місяця вся Америка стежила за тупцюванням виснажених пар на паркеті і за тим, як одного за одним непритомних учасників виносили геть. Що з ними сталося більше нікого не цікавило – Америка любить тільки переможців. Пізніше, у 1969 році, цей сюжет ліг в основу відомого фільму Сінді Поллака «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?».
На шоу «Танцюю для тебе» ніхто нікого пристрілювати не буде в прямому сенсі. Однак образно саме це відбуватиметься з учасниками шоу, які вибуватимуть, адже для більшості з них участь у проекті – останній шанс допомогти ближньому.
Нам же лишається сподіватися, що їхні партнери – зірки естради та спорту, які на початку програми клялися «зробити все, що в їхніх силах, для здійснення мрії», - справді дотримають слова і після вибуття з шоу застосують всі свої можливості (які дещо більші, ніж у «пересічного українця») для реалізації задуманого. Інакше гріш ціна і таким клятвам, і таким шоу.
Наталка Позняк-Хоменко, спеціально для «ПіК України»
Коментарі(2)
Скептик 01 листопада, 21:42
В свою чергу шоу "Танцюю для тебе" запросило телеглядачів стати живими свідками слабкого відтінку давніх вистав Римського Колізею. Видовище по суті схоже до гладіаторських боїв, де толпі пропонувалось вболівати за когось і переживати за рішення Імператорів: кому жити, а кому ні. Де думка теж мала свій вплив на положення кулака з відведеним великим пальцем.
латинос 23 вересня, 00:31
Правду кажучи, такі шоу огидні ще й тим, що призвичаюють до думки:тотальна війна всіх проти всіх- це закон для людської спаільноти. І переможців не судять
АВТОРСЬКА КОЛОНКА
Ірина Шуст, спеціально для «ПіК України»
12.11.2008 17:30:00
Нецільова аудиторія
Дивлячись на весь квітковий склад, що був представлений на Інтері, я в черговий раз переконалася, що я - не їх цільова аудиторія. Для мене в цій країні немає ні телебачення, ні політики. Хоча, потенційно рекламодавці платять каналам саме за таких, як я.
Степан Процюк, спеціально для «ПіК України»
08.08.2008 11:25:00
Митці та медіакратія
Журналістам не створено соціальних умов, щоб вони неквапом розпізнавали нових Катерин Білокур серед митців. Через те сьогодні набагато вищі шанси стати так званою медіа-зіркою у людини із посереднім талантом, зате із потужною кон′юнктурною інтуїцією і нещирим єлейним язичком у спілкуванні із потрібними людьми.
Анджеліна Потороча, шеф-кухар «ПіК»
Президентові піднесли передноворічний сюрприз. Його кіндера відправили у відставку – і без його відома. «Це класика дворових переворотів» – кивав Яценюк на те, що Ющенко в цей час був у Варшаві. Таки та-а-а-к. Балога постарався на славу.
НОВИНИ
21 листопада 2008
БЛОГИ
21 листопада 2008


