Питну воду пити не можна. Точніше, вкрай небажано. Влада відкрито визнає, що водопостачання в Україні в стані повної занедбаності. Якісну воду не подає ніхто й ніде. Та, яка подається, забруднена токсичними речовинами, шкідливими мінералами і навіть грибками, які чудово живуть собі у хлорці.

Владислав Гончарук

«Зазвичай, усі води токсичні, – говорить директор інституту хімії води і колоідної хімії НАН України Владислав Гончарук. – У воді сьогодні легше знайти речовини, привнесені в її склад людською діяльністю, ніж ті, що закладені в неї природою». А від людини природа отримала мало корисного.

Причому «погану» воду п'є не тільки Україна. Наприклад, за офіційними даними, неякісну воду споживає як мінімум 25% жителів США. А за словами Гончарука, насправді всі 90%. Ось і рухаємося до водної кризи – людей все більше, а запасів води в природі все менше.

Зрозумівши, що перевернути з голови на ноги всю вітчизняну систему водопостачання неможливо, влада вирішила діяти помалу. Спершу пропонують ввести нові стандарти і поділити всю воду на 4 частини – джерела водопостачання, водогінна вода, питна вода вищої якості і фасована. Тобто митимуться українці і надалі водою з-під крану (тією, що зараз «питна»), а пити – вже іншу, яку держава теж забезпечить. Тільки як – поки зовсім неясно.

Олексій Кучеренко

«Модель вже є, – говорить міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. – Але ми не знаємо, як реалізувати її повсюдно». Йдеться про установку спеціальних нових очисних систем, розроблених українськими науковцями. Вони очищатимуть водогінну воду і перетворюватимуть її на високоякісну питну. Але як забезпечити доступ населення до таких установок і як придбати їх для всієї країни – обіцяють подумати вже найближчим часом. Проте вже пропонують забезпечити ними, в першу чергу, лікарні, дитсадки і школи. І вже через них давати доступ до «чистої» води усім охочим. Такі установки є у двох містах Донецької і Харківської областей.

А поки в міністерстві ЖКГ наполягають на тому, щоб забезпечення людей водою стало одним з національних пріоритетів і відповідно фінансувалося. «Тільки не одним з п'ятдесяти пріоритетів, – говорить Кучеренко. – А одним із трьох-п'яти, щоб їм дійсно приділялася особлива увага». Адже вже зараз існує держпрограма «Питна вода на 2006-2020 роки», хоча, за словами міністра, цього року на її реалізацію з бюджету було виділено рівно «нуль» замість необхідних 360 млн грн. «А за 15-20 років Україну чекає виклик з боку води», – говорить міністр.

Примітно, що довіряти науковці не радять навіть воді у пляшках. Нещодавні дослідження Інституту хімії води і колоїдної хімії показали, що воду тільки 3 з 30 торгових марок, представлених на ринку, можна вважати прийнятною. «Це було пару років тому, – говорить Гончарук. – Але нове дослідження показало, що змінилися тільки назви вод. У цілому ситуація така сама». Проблема в тому, що в більшість цих вод додають консерванти. Та й токсичних речовин там вистачає. «Три роки зберігання води – це нонсенс», – говорить Гончарук. Воду, за його словами, зберігати більше 1-2 днів не можна.