Між тим, відповідний досвід у авторки таки існує. «Колись я пропрацювала вісім чи дев’ять місяців помічником слідчого, тоді мені було вісімнадцять чи дев’ятнадцять років. Цей досвід ніяк не відобразився на тому, про що я пишу».

«Я завжди хотіла писати класичний детектив, як у Агати Крісті чи Бориса Акуніна, я не хочу, щоб у ньому з’являвся той бруд, з яким стикаються справжні слідчі», - додала Єлєна Міхалкова.

Судячи з усього, такий підхід читачеві до вподоби. За свою зовсім недовгу кар’єру молода письменниця встигла видати сім творів, і не де-небудь, а у іменитому московському видавництві «Ексмо». «Там мені ставлять просто нелюдські умови, - поділилась на презентації Єлєна, - за контрактом, я маю видавати по роману щочотири місяці. Звичайно, доводиться якось хитрувати, бо видавати відверту халтуру мені не хотілося б».

За словами письменниці, на «виношування» чергового детективу вона потребує щонайменше два місяці, на його написання – близько чотирьох. Поштовхом до народження нового твору може стати будь-що: випадково побачена на дорозі зіжмакана рекламна листівка чи підслухана у черзі по хліб репліка чужої бабусі. Саме із випадково почутих слів «Ну навіщо він це зробив? Ну навіщо?», почутих Єлєною від невідомої бабусі, почалося життя нового детективу «Круговерть чужих бажань»(«Водоворот чужих желаний»).

Не менш несподівано почалася і письменницька кар’єра Єлєни Міхалкової (до речі, це псевдонім, у її контракті з видавництвом є пункт про нерозголошення реального прізвища авторки). Перший свій твір колишня помічниця слідчого написала, побившись об заклад із власним чоловіком. «Ми заклались на пляшку лікеру бейліз: я пообіцяла, що напишу детектив, у якому він не зможе розгадати, хто вбивця. І виграла парі», - по-змовницьки усміхається Єлєна.

До того, як стати письменницею, Міхалкова встигла не лише попрацювати у міліції, але й стати асом у написанні сценаріїв для дитячих передач. «Я писала по дві серії у день, - пригадує росіянка, - і мене вже страшенно дістали всі ці зайчики і ведмедики. Я мусила уникати описів будь-якого насильства – передача ж для дітей. А самій мені страшенно хотілося повикручувати вуха тому зайчикові і засунути ведмедя униз головою у вулик. Очевидно, саме тому мені так добре повелося із детективами».

Наступний твір Єлєни Міхалкової вже здано до редакції «Ексмо», у Росії він з’явиться в листопаді. Чи читатимуть його в Україні – покаже час, а от попередні твори авторки можна придбати – у мережі книжкових магазинів Empik.