Тут готувався показ колекції вечірніх туалетів молодого українського дизайнера Олега Скирди.

Продемонструвавши охоронцеві вміст сумок, після довгих пошуків знайшовши свої імена в списку, ми з фотографом, нарешті, проникли у клуб і заходилися чекати початку шоу. Чекати довелося довго. Дуже довго. За цей час ми встигли не тільки розглянути всіх віпів, що завітали (їх, доречно зауважити, було раз-два та й годі), а й врятувати з попільнички дивну комаху (чи то муху, що мутує на панських харчах, чи то клопа, що живе в потертому оксамиті меблів).

Господар торжества – молодий дизайнер Скирда – бігав з телефоном невеличком залом (розміри якого, м'яко скажемо, не цілком відповідали меті заходу), зустрічав красивих дівчат і проводжав їх до столиків. На величезному екрані демонструвався показ мод. Здається, в Лондоні.

Та, нарешті, з боку сцени, що виблискувала золотом, почувся голос жінки з дивною дикцією, яка запропонував всім присутнім зануритися в атмосферу гламуру. Під бадьорий електронний мотив одна за одною почали виходити моделі.

Те, що це жіночі вбрання, ми, звісно, розгледіли. Зазначили навіть, що вони, й справді, вечірні. Все решта, на жаль, утікло від нашого пильного погляду. У червоному, в тон диванам, освітленні не видно було ані натуральності «натуральних тканин» (адже їх, як повідомили нам у прес-релізі, автор колекції віз аж із Франції та Італії), ані оригінальності прикрас (які розробляє сам дизайнер). А про колір демонстрованих платтів (окрім, хіба, чорного і сірого) можна тільки лаштувати припущення. Та це все, звісно, деталі. Поплескавши дівчатам і дизайнеру (у вбраннях якого, як сказано в тому ж прес-релізі, ходили в Каннах, Парижі, Мілані, Кремлі), ми попрямували до виходу. «Ви або назавжди потрапите під чарівність цієї непомітної краси, або не зрозумієте її ніколи», – лунав нам у спину все той же жіночий голос.

фото: Саша Єремєєв