23 РОКИ ТОМУ НЕ СТАЛО ВАСИЛЯ СТУСА

04 вересня 2008, 10:07
У 1985 році за невияснених обставин помер Василь Стус.
Невідомо – чи була це смерть від серцевого нападу внаслідок голодовки і холоду, чи ж це було вбивство.
Доля Стуса була вирішена на найвищому рівні. До речі, в цей же час М.С. Горбачов запевняв західних журналістів, що наявність політв'язнів у СРСР є повним абсурдом.
Народився Стус 1938 року у Вінницькій області. У 1963 році поступив у аспірантуру Київського Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка, проте за протест проти арештів в середовищі українських «шістдесятників» у серпні 1965 року був відрахований з аспірантури, а в 1972 арештований і засуджений до кількох років мордовських таборів і колимської висилки.
До Києва повернувся тільки 1979 року, та й то, як показали подальші події, лише для того, щоб за вісім місяців по тому бути засудженим повторно, цього разу вже на 15 років, відбуваючи які в одному з уральських спецтаборів, він і загинув.
Він єдиний з український політв'язнів того часу зміг передати з табору свої записи – «З табірного зошита». І його творчість була висунута на отримання Нобелівської премії 1985 року. Щоправда, він її не дочекався.
Рівно 44 роки тому відбулася прем'єра фільму “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, ще одного українського дисидента.
Після фільму з першого ряду піднявся аспірант інституту літератури Василь Стус і сказав, що всі, хто проти відновлення репресій в Україні, хай встануть. Стуса підтримав Вячеслав Чорновіл. Помалу люди почали підніматися. За словами очевидців, половина присутніх підтримала заклик. Прем'єра «Тіней забутих предків» увійшла до історії українського правозахисного руху як яскрава сторінка першого відкритого протесту інтелігенції проти репресивної політики КПРС-КДБ.
Джерело: ForUm
Доля Стуса була вирішена на найвищому рівні. До речі, в цей же час М.С. Горбачов запевняв західних журналістів, що наявність політв'язнів у СРСР є повним абсурдом.
Народився Стус 1938 року у Вінницькій області. У 1963 році поступив у аспірантуру Київського Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка, проте за протест проти арештів в середовищі українських «шістдесятників» у серпні 1965 року був відрахований з аспірантури, а в 1972 арештований і засуджений до кількох років мордовських таборів і колимської висилки.
До Києва повернувся тільки 1979 року, та й то, як показали подальші події, лише для того, щоб за вісім місяців по тому бути засудженим повторно, цього разу вже на 15 років, відбуваючи які в одному з уральських спецтаборів, він і загинув.
Він єдиний з український політв'язнів того часу зміг передати з табору свої записи – «З табірного зошита». І його творчість була висунута на отримання Нобелівської премії 1985 року. Щоправда, він її не дочекався.
Рівно 44 роки тому відбулася прем'єра фільму “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, ще одного українського дисидента.
Після фільму з першого ряду піднявся аспірант інституту літератури Василь Стус і сказав, що всі, хто проти відновлення репресій в Україні, хай встануть. Стуса підтримав Вячеслав Чорновіл. Помалу люди почали підніматися. За словами очевидців, половина присутніх підтримала заклик. Прем'єра «Тіней забутих предків» увійшла до історії українського правозахисного руху як яскрава сторінка першого відкритого протесту інтелігенції проти репресивної політики КПРС-КДБ.
Джерело: ForUm
Коментарі(0)
НОВИНИ
20 листопада 2008
19 листопада 2008
17:57
18 листопада 2008

Анджеліна Потороча, шеф-кухар «ПіК»
Президентові піднесли передноворічний сюрприз. Його кіндера відправили у відставку – і без його відома. «Це класика дворових переворотів» – кивав Яценюк на те, що Ющенко в цей час був у Варшаві. Таки та-а-а-к. Балога постарався на славу.
АВТОРСЬКА КОЛОНКА
Володимир Чистилін, Харків, спеціально для «ПіК України»
21.11.2008 9:00:00
Онтологія зради
Красиве було гасло «Не зрадь Майдан». Але цікаво, хтось ще пам'ятає, що нинішні «регіонали» Геннадій Кернес і Інна Богословська виступали зі сцени харківського «помаранчевого» Майдану, а нинішні соратники Президента - глава РНБО Раїса Богатирьова і її перший заступник Степан Гавриш у цей момент з біло-блакитними шарфами проголошували сепаратистські гасла.
Артур Фредекінд
20.11.2008 8:03:00
Серп і молот – страх і голод
Тоді в село прийшов національний розбрат, якого Бог не бачив. Всі розповідали жахи один про одного, тільки про росіян говорили тихо й шанобливо. Їх боялися – як Сталіна. Проте обидва росіянина – двоє братів, померли з голоду. Євреїв вимерла половина. Українці – всі. Німці – на чверть.
Віталій Портников
19.11.2008 13:18:00
Клінтони назавжди?
Інформація про можливе призначення Хіларі Клінтон державним секретарем США може викликати здивування у тих, хто стежив за передвиборчою боротьбою. Клінтон і Обама були, мабуть, найбільш непримиренними суперниками, ніж Барак Обама і Джон Маккейн, і багато спостерігачів резонно зауважували, що прихильники Хіларі можуть і не підтримати Барака на виборах.БЛОГИ
21 листопада 2008


