Все це нагадує такий собі парад політичних криз. І, таким чином, у масштабах всієї Євразії Україна виявляється не самотньою в своєму каламутному політичному борсанні.

Несподівана відставка
Заява прем’єр-міністра Ясуо Фукуди про власну добровільну відставку неабияк сколихнула Японію. На прем’єрській посаді він пробув менше року. Звертаючись до нації, Ясуо Фукуда пояснив своє рішення таким чином: «У країні не повинно бути жодного політичного вакууму. Для імплементації нової політики потрібні свіжі політичні сили, саме тому я вирішив піти у відставку».

Ясуо Фукуда. фото: ЕРА

Формальним приводом для відставки є перманентно низький рівень підтримки прем’єра японським населенням. Японські ЗМІ оперують показником у 29 % підтримки. Тайські опозиціонери, що представляють Народний Альянс за демократію, радо підхопили факт добровільної відставки японського прем’єра, адже їхні апеляції до чинного прем’єр-міністра Таїланду Самака Сундаравея з вимогою про відставку останнього залишаються безрезультатними. Опальний тайський прем’єр, на відміну від свого японського колеги, затято тримається за своє крісло.

фото: ЕРА

Період криз
У Японії це вже друга поспіль передчасна відставка прем’єра. Рік тому інший політик, Шинзо Абе, полишив крісло урядового керманича після нетривалого на ньому перебування. Цим відставкам передували п’ять років урядування Юнічиро Коїзуми. Це були п’ять років економічного зростання, відносної політичної стабільності та національної злагоди. Але, з огляду на останні події, складається враження, що Японія невідворотно вступає в період затяжної політичної кризи.

Політична криза в Японії до значної міри спровокована кризою економічною, з якою уряд Ясуо Фукуди так і не зумів впоратися. Зниження витрат на споживання, проблеми в системі пенсійного забезпечення, сумнівна ефективність змін у системі охорони здоров’я – все це разом поставило під сумнів його соціально-економічну компетентність. Запропонований на минулому тижні 60-більойнний проект стимулювання економічного розвитку був запропонований запізно для того, щоб підняти рейтинг підтримки уряду.

фото: ЕРА

Опозиція в дії
Політична система Японії є унікальним феноменом. Японія є визнаною і стабільною демократією, але при цьому фактично ще з 1955 року в ній домінує одна політична партія – Ліберальна демократична партія Японії. Вона і є постійно діючим агентством кадрів для уряду. Традиційно роль опозиції виконує Демократична партія Японії. Сьогодні в Японії назріває така політична ситуація, за якої прихід до влади опозиційних політиків є гіпотетично можливим. Генеральний секретар опозиційної Демократичної партії Японії Юкіо Хатаяма дав негативну оцінку рішенню Ясуо Фукуди та підтвердив свої плани щодо приходу до влади: «Я просто ображений його небажанням піклуватися про своїх громадян. Відставка Ясуо Фукуди ще раз засвідчує, що ЛДП та її лідери не спроможні управляти країною. Ми будемо наполягати на проведенні позачергових виборів».

Більшість у нижній палаті японського парламенту контролює Ліберальна демократична партія. Демократична партія має більшість у верхній палаті японського парламенту, що їй дає змогу регулярно відкладати розгляд урядових законопроектів. Так, рішення Ясуо Фукуди про зміну голови Центрального банку Японії та про відновлення антитерористичної місії Японії в Індійському Океані були заблоковані зусиллями парламентських опозиціонерів.

Що далі?
Найімовірнішим наступником Ясуо Фукуди на прем’єрській посаді може бути екс-міністр закордонних справ та нинішній генеральний секретар ЛДП Таро Асо. Як передає ВВС, він уже офіційно підтвердив власну готовність зайняти посаду урядового керманича. Внутрішньопартійні вибори кандидата на посаду прем’єра призначені на 20 вересня. Серед можливих претендентів називають також Юріко Койке, колишнього міністра оборони, Сейко Нода, міністра з питань споживання, та Каору Йосано, міністра економіки.

Таро Асо має репутацію яскравого, харизматичного політика та одвертого націоналіста. Він уславився своїми провокативними заявами в бік Китаю і навіть США. Так, Таро Асо не вагається публічно декларувати свою підтримку незалежності Тайваню. А коли Японія виступила з власною ініціативою щодо відновлення миру на Близькому Сході, то Таро Асо, в’їдливо заявив, що люди з вузькими очима мають більше шансів прислужитися миру на Близькому Сході, аніж люди європейської зовнішності, бо саме останні чинили там насильство.

Таро Асо й Ясуо Фукуда. фото: ЕРА

Навзагал, у середньостроковій перспективі можна очікувати проведення в Японії позачергових загальних виборів. Чергові ж вибори до парламенту заплановані на вересень 2009 року. Незалежно від того, хто із чільників ЛДП буде обраний наступником Фукуди, новий прем’єр неодмінно буде вимушений якось реагувати на настійливі вимоги політичної опозиції про проведення позачергових виборів. Таким чином, відставка Ясуо Фукуди не може вповні нейтралізувати глибокі політичні протиріччя в японському політикумі.