За задумом депутатів конгресу, цього дня журналісти всіх країн і видань повинні демонструвати світу свою згуртованість, особливо в справі захисту своїх прав.
8 вересня 1943 року у Німеччині був страчений чехословацький журналіст, письменник-антифашист Юліус Фучик, який почав активно цікавитися політикою вже в молодості. Юліус Фучик став відомий всьому світу своєю книгою «Репортаж з петлею на шиї», написаній їм у застінках празької в'язниці. Після його смерті книга була перекладена 70 мовами світу, а з 1958 року день смерті Фучика почав називатися як Міжнародний день солідарності журналістів.
У кінці XX століття на черговій конференції ООН 8 вересня було названо Міжнародним днем солідарності журналістів. Таким чином, цей день є не просто черговим професійним святом, але і днем, коли всі журналісти можуть відчути своє єднання, солідарність.
У Міжнародний день солідарності журналістів у всьому світі відбуваються конференції, з'їзди, на які збираються журналісти з різних країн.
На цих святкових конференціях вони не тільки діляться своїм досвідом, але і отримують нагороди за свою часто вельми небезпечну працю. Наприклад, вручення Пулітцерівської премії – найпрестижнішій премії журналістів в Америці – відбувається майже завжди 8 вересня.
Джерело: «Подробности»
Андрей Курков, Die Welt
Не газом единым
Всем давно уже понятно, что в России и на Украине газ – это опасное и эффективное, невесомое политическое вещество. К тому же взрывоопасное. ...И, если посмотреть с этой точки зрения на новую газовую войну, то мне кажется, что и Россия, и Украина хотят заставить Европу тоже воспринимать газ, как «взрывоопасное политическое вещество».
Данило Білик, «ПіК України»
Індикатор свят
Практично кожне державне свято демонструє сумний факт – українське суспільство залишається до болю різнорідним. І рухається до об'єднання занадто дрібними кроками.
Прощай, рік остаточно зруйнованих ілюзій!
Ще декілька годин і піде в минуле високосний рік. Рік, який був дуже складним у житті нашої країни, та і в житті більшості з нас, напевно, теж. Він був важким не тільки тому, що почалася криза, політична і економічна, хтось втратив роботу, хтось бізнес, а хтось – нажився на всьому цьому. Він був важким ще й тому, що остаточно зруйнував ілюзії з приводу дієздатності нашої так званої еліти, а разом з цим почав руйнувати і багато людських цінностей.
Итоги 2008 года и основные тенденции 2009
Основные тенденции 2009 года - деградация государства и "сброс" активов
